програма ПОШУК ШЛЯХІВ Сандри ДЖОНСТОН та Алістера МАКЛЕНАНА. 2017

29 серпня – 3 вересня 2017, щодня з 10:00 до 14:00, лекційний зал Львівського музею історії релігії (пл. Музейна, 1)
навчальна програма ПОШУК ШЛЯХІВ Сандри ДЖОНСТОН та Алістера МАКЛЕНАНА в рамках Школи перфомансу 2017

Просимо  кожного з вас принести на Школу один предмет, що пов’язаний з персональною творчою діяльністю, та застосування якого ви можете уявити у своїх перфомансах.  А також просимо принести інший предмет чи матеріал, який є для вас складним та незручним. Ми постійно будемо зосереджувати  увагу на тому, як максимізувати плюси роботи з матеріалом, приймати рішення щодо складових перфомансу, найкращим чином трансформувати перфомативні дії одна в одну, розвинути невичерпні інспірації з однієї ідеї чи образу, а також сформувати подальші перфомативні варіації та спричинити зміни у розвитку.

Наш майстер-клас МАЄ НА МЕТІ сприяти розвитку дисципліни учасників, для того, щоб зосередити їхню увагу, максимізувати відчуття  взаємозв’язку, забезпечити рух  розуму/тіла та дати можливість залучити їх до процесів  трансформації. ВАЖЛИВІСТЬ нашого майстер-класу полягає у тому, аби допомогти учасникам розвинути їхні навички ментальної та фізичної взаємодії.

Кожен наступний день Школи базуватиметься на подіях попередніх днів. Заняття, як правило, будуть зосереджені навколо процесів колективної діяльності, спрямованих на зміцнення концентрації, співпраці, спілкування та розвитку довіри всередині групи. Це дасть учасникам можливість знайти шляхи для використання енергії розуму та тіла, зокрема віднайти способи для зосередження уваги на своєму організмі як «інструменті», який допоможе кожному з учасників функціонувати (окремо та колективно) як органічне ціле.

Ми будемо вчитися розпізнавати, редагувати та розвивати важливі аспекти, моменти та основні властивості своїх сольних виступів. Особливу увагу буде приділено тому, як конструктивно висловлювати свої думки про роботи інших.  Розвиток  таких навичок є важливим,  якщо учасники бажають побудувати систему підтримки своїх перфомативних практик і після завершення майстер-класу.

АКЦЕНТИ майстер-класу:
розкриття особистого усвідомлення теперішнього «моменту»,
досягнення тілесної та ментальної взаємодії,
презентація шляхів для розвитку перфомативних ідей та дій за будь-яких умов та у будь-якому середовищі, використовуючи тіло як «ландшафт» незайманого потенціалу, будуючи «неочікувані» взаємовідносини, вкладаючи будь-які…та…усі доречні сенси.

УЧАСНИКИ МАЙСТЕР-КЛАСУ ОТРИМАЮТЬ практичну інструкцію з одночасного руху всередині та ззовні, навчаться уникати протилежностей, негативних перешкод, та налагоджувати колективну працю.

Сандра ДЖОНСТОН

Мисткиня родом із Північної Ірландії. Презентує свої роботи на міжнародному рівні з 1992 року, здебільшого працюючи у жанрах перфомансу, інсталяції та візуального мистецтва. У своїх роботах часто вивчає наслідки травм, через реалізацію своєрідних акцій пам’яті, які існують у формі свідчень та емпатичних зустрічей.

З 2002 року займається викладацькою та дослідницькою діяльністю. Є стипендіаткою науково-дослідницької програми AHRC в університеті Ольстера в Белфасті, досліджуючи проблему «травми місця». У 2007 році вона стала запрошеною професоркою «Ré Soupault» в Університеті Баухаус (Веймар). У 2013 році опублікувала свою дисертацію «Відсутністьрозумних підстав для сумніву: дослідження концепцій сумніву, ризику і свідчень через призму взаємовідносин перфомативного мистецтва та правової системи». Деякі з її творів розвиваються за рахунок інтенсивної співпраці, зокрема, за умов довготривалих творчих відносин з партнерами Алістером Макленнаном та Домініком Торпом, які значно збагатили її перфомативну практику. Окрім цього, Джонстон залучена до процесів формування художніх колективів у Белфасті: CATALYST ARTS; BBEYOND.

Алістер МАКЛЕНАН

Народився 1943 р. Художник та перфомер, родом із Блер-Атолл, Шотландія. Професор в Ольстерському університеті в Белфасті (Північна Ірландія), почесний учасник фестивалю National Review of Live Art у Глазго (Шотландія). У своїх роботах займається пошуком ідентичності, цінності та сенсу, створюючи “живе” мистецтво у полі матеріалістичної культури. Вважає, що не існує загальноприйнятих правил для відносної оцінки
перфомансу як жанру, який розвиває інші види візуального мистецтва та регулярно практикується на міжнародному рівні. В той час, як перфоманс балансує на межі усвідомлення громадскістю, не маючи місця у моделі традиційних цінностей, перфомер повиненшукати способи вирішення цієї дилеми, або ж залишиться на периферії.